«Коня, коня, півцарства за коня!"

Саме такими словами із трагедії Шекспіра «Річард ІІІ», що давно стали крилатими, хотілося мені почати розповідь про захоплення тваринами, які не можуть залишити байдужими нікого, хто хоч раз бачив їх у леті… Саме так – лет - можна назвати їхню натхненну ходу по землі, горду поставу і печальне розуміння проблем усього світу в очах.

Натхнення, це, мабуть, саме те, що символізують у світі коні. Недарма крилатий Пегас супроводжує літераторів на шляху до поетичного Олімпу. Тому письменники так охоче пишуть про них: Сервантес про Россінанта – коня Дон Кіхота, Лев Толстой про Фру-фру – вірного друга Вронського із «Анни Карєніної». Всьому світу відоме ім’я коня Олександра Македонського, якому вірний Буцефал рятував життя і служив втіхою між бойовими походами. Згідно з заповітом Деліра - улюбленого коня Льва Толстого поховали недалеко від могили самого письменника у Ясній Поляні.

Кінь у поезії – це завжди втілення благородства і людської гідності. У важкі роки  гоніння на українську поезію Ліна Костенко написала:

Біле-біле-біле поле. Чорний гомін вороння.

Посідали та й замріялись про забитого коня.

Скаче кінь! Копитом цокає, тонко вухами пряде…

Ще ви, чорні, передохнете,

Доки кінь той упаде!

Чим сказала владі: не діждете!

Важко уявити, як розвивалось би людство, якби історія розвитку суспільства не перепліталася з історією цієї дивовижної тварини. Кінь був незмінним і вірним супутником людини у домашньому господарстві, на полюванні, у мандрівках і на війні…

Ідеал російського офіцера – бравий гусар і український козак, в першу чергу, - вершники. Здається, що і благородству, і порядності, і приязному ставленню до оточення люди вчилися саме у цих тварин, створюючи міфи про кентаврів, наприклад. Адже в них можна було поєднати мужню витривалість і чесноти коня і людський розум.

Тепер значення коня-помічника у повсякденні не настільки велике, як колись, та все ж місце коневі поруч із собою людина знаходить охоче. Колишній Президент України Леонід Кучма свою закоханість у коней приховати не в змозі. В його резиденції є стайня, що колись була затишним житлом для 14 скакунів, яких йому дарували колеги-президенти, приватні особи, представники громадських організацій. Зараз коней стало менше.Дорогоцінний подарунок Нурсултана Назирбаєва – племінний жеребець вартістю більше ніж 20 тисяч доларів, живе зараз в конюшні Тетяни Засухи, дружини колишнього губернатора Київщини, що кохається у конях.

Мати у приватній власності цих красенів сьогодні в Україні можуть собі дозволити лише вельми багаті люди, та зростає кількість господарств, що вирощують племінних коней кращих порід. Багато хто з наших співвітчизників вважає, що це дозволить не лише  згадати вміння та навички предків, а й використовувати коней, як засіб патріотичного виховання молоді. Адже при конезаводах створюються школи наїзників, молодих козаків, що залюбки доглядають за тваринами у вільний від уроків час. Такий завод нещодавно було засновано в Одеській області, в селищі Багнатове, де навіть міжнародні змагання встигли на правах господарів прийняти. І плани щодо розвитку мають величезні, розказував Володимир Василенко – заступник голови райдержадміністрації. І очі його сяяли, коли він говорив про коней. А іще він щиро вірить, що любов до коней робить людину кращою.

… Оксамитова шкіра та м’які губи, що лагідно торкаються долоні, знімаючи з неї підсолену скоринку хліба – враження були такими, що на той момент я була здатна пообіцяти: буду щодня приходити і приносити оті невибагливі ласощі, лиш би іще відчути ту ніжність і торкнутися заплетеної чорної гриви.